Подано рекомендації щодо вибору методу одержання кардинальних експертних оцінок, який би на думку особи, що приймає рішення, найкраще відповідав поточній ситуації. Вибір обгрунтовано на підставі використання оцінок, одержаних експериментальним шляхом за декількома критеріями методів експертного оцінювання та визначених особою, що приймає рішення, показників відносної вагомості цих оцінок для конкретної ситуації. Вибір здіснено у два етапи. На першому - визначено Парето-оптимальну підмножину методів, на другому - обчислено узагальнені кардинальні оцінки відносної ефективності методів із цієї підмножини.

Висвітлено досвід побудови групами експертів, що взаємодіють за допомогою Internet, бази знань системи підтримки прийняття рішень, в якій використано метод динамічного цільового оцінювання альтернатив. База є ієрархією цілей. Зазначено, що експерти залучаються для створення концептуальної інформації, представленої назвами цілей та їх типів, структурної, яка описує зв'язки між цілями, а також оціночної, що є кількісними параметрами цілей. Викладено алгоритмічні засади системи побудови бази знань, обгрунтовано її функції та структуру програмного забезпечення.

Проаналізовано причини порушення ранжирування (виникнення реверсу рангів) альтернатив у процесі визначення їх ваг із застосуванням методів парних порівнянь. Розглянуто випадки додавання та виключення деякої альтернативи до/з множини альтернатив, що підлягають оцінюванню. Запропоновано метод обчислення усереднених ваг альтернатив на базі матриць парних порівнянь, одержаних від групи експертів, який дозволяє зберегти ранжирування у разі додавання альтернативи до множини тих, що розраховано раніше. У результаті експериментального дослідження одержано основні характеристичні параметри запропонованого методу.

Запропоновано метод, який дозволяє провести розрахунки усереднених ваг об'єктів, що підлягають оцінюванню (альтернатив), на базі експертної інформації, а саме, матриць парних порівнянь, одержаних від групи експертів. Враховано рівень компетентності кожного експерта в питанні, що розглянуто. Представлено основні характеристичні параметри методу, одержані в результаті експериментального дослідження. Розглянуто ітеративний спосіб реалізації методу.

Описано методику досліджень стійкості рішень (незалежності їх від помилок експертів) у системах підтримки прийняття рішень цільового типу. Розглянуто стійкість рішень у разі ранжирування - збереження порядку ранжирування альтернатив за наявності природних помилок у процесі експертного оцінювання та стійкість у разі оцінювання альтернатив - утримання оцінок у межах заданої максимальної відносної похибки. Запропоновано спосіб вирішення задачі вибору методу експертного оцінювання для забезпечення стійких рішень у разі застосування конкретної бази знань цільового типу.

Запропоновано спосіб визначення ефективності методів агрегації експертних оцінок у разі використання парних порівнянь, заснований на моделюванні можливих помилок експертів за парних порівнянь. Ефективність методів агрегації розглянуто в сенсі підвищення ними достовірності результатів. Передбачено застосування генетичного алгоритму для пошуку максимально можливих відхилень у результатах агрегації парних порівнянь.

Запропоновано метод відбору кандидатів на вакантні посади, який використовує досвід ординального оцінювання персоналу. Описано алгоритм, який дозволяє на основі апарату лінійного програмування визначити область допустимих значень коефіцієнтів вагомості критеріїв оцінки співробітників організації та побудувати ранжирування претендентів на вакантну посаду. Наведено числовий приклад роботи алгоритму.

Розроблено метод виділення в множині об'єктів підмножин взаємно сумісних об'єктів, який позитивно відрізняється більш високою продуктивністю у порівнянні з існуючими та слугує для визначення множин об'єктів, в межах яких можна застосовувати методи експертної оцінки. Запропоновано методи експертної оцінки: парних порівнянь з застосуванням зворотного зв'язку з експертом для підвищення достовірності одержуваних результуючих експертних оцінок; парних порівнянь комбінаторного типу "приведення до ідеалу", які дають змогу звести кількість звернень за думкою експерта до мінімуму; групової експертної оцінки за умов неповної визначеності, які можуть застосовуватись для знаходження узгоджених оцінок групою експертів за умови, що деякі парні порівняння не виконувались деякими експертами. Проведено порівняльне експериментальне дослідження розроблених та існуючих методів експертних оцінок з метою визначення середньостатистичних значень ряду показників, що характеризують методи. Наведено методику прийняття рішення щодо вибору конкретного методу експертної оцінки для його застосування в конкретній ситуації.

Наведено підхід до вибору технічних рішень у процесі побудови систем архівного збереження інформації - електронних архівів і бібліотек за допомогою системи підтримки прийняття рішень СОЛОН-2.

У системах підтримки прийняття рішень для більш ефективного одержання інформації від експерта запропоновано застосовувати метод парних порівнянь із наданням експертові можливості проводити оцінювання в шкалі, докладність якої адекватно відображає його компетентність у питанні експертизи. Для агрегації одержаних таким чином експертних оцінок запропоновано метод, який враховує різну важливість оцінок, що одержані у різних шкалах. Зроблено припущення, що важливість оцінки є пропорційною компетентності експерта в конкретному питанні експертизи та його впевненості у висловленому судженні. Запропоновано застосування зворотного зв'язку з експертами для підвищення узгодженості даних ними оцінок.

У наявних системах підтримки прийняття рішень (СППР) для проведення експертного оцінювання експертові запропоновано деяку, наперед визначену, шкалу. Це негативно впливає на ефективність одержання інформації від експерта, оскільки вигляд шкали, що застосовується, має відповідати рівню компетентності експерта в конкретному питанні. Запропоновано технологію експертного оцінювання, яка позбавлена такого недоліку. В основу запропонованої технології покладено метод парних порівнянь, який дозволяє експертові вибирати шкалу експертного оцінювання з кількістю градацій, що адекватно відображає його компетентність у питанні, що розгляддається. Тим самим метод дозволяє експертові зробити обдуманий вибір відповідної лінгвістичної фрази (поділки шкали), яка найбільш повно відповідає його уявленням про співвідношення в парі альтернатив.

Представлено опис і результати експериментального дослідження експертної технології, що створена на базі методу парних порівнянь, в основу якого для більш ефективного одержання інформації покладено надання експертові можливості проводити оцінювання в шкалі, докладність якої адекватно відображає його компетентність у питанні експертизи. Мета роботи - порівняльний аналіз запропонованої технології та наявних, що використовують для експертного оцінювання деяку єдину визначену вербальну шкалу. Результати дослідження, які одержано на підставі суджень експертів, залучених до експертизи, свідчать на користь новоствореної технології.

Зазначено, що у наявних системах підтримки прийняття рішень (СППР) повнота та адекватність знань, які надає експерт, обмежуються за рахунок того, що експертові апріорно пропонується шкала для проведення оцінювання. Розглянуто задачі, які пов'язані зі створенням експертних СППР, що позбавлені даного обмеження, та запропоновано шляхи розв'язання деяких із цих задач. Описано низку процедур, що дозволять більш ефективно, адекватно, без тиску на експерта, одержувати, тлумачити, обробляти, узгоджувати та агрегувати індивідуальні експертні оцінки.

Запропоновано метод розв'язання задачі розподілу ресурсів із застосуванням систем підтримки прийняття рішень. Задача після дискретизації розв'язується за допомогою модифікованого генетичного алгоритму. Метод реалізовано для практичного застосування в складі системи підтримки прийняття рішень "Солон-3".

Досліджено питання про доцільність урахування компетентності експертів як джерел інформації у разі групового ординального оцінювання. Шляхом імітації випадкових значень відносної компетентності експертів у складі групи та їх індивідуальних ранжувань (ординальних експертних оцінок) визначено залежність значущості врахування компетентності для двох методів агрегації індивідуальних ранжувань (Борда та Кондорсе) від кількості членів експертної групи та закону розподілу імітованих випадкових ранжувань. Зроблено висновок про нагальну необхідність урахування компетентності в разі ординального оцінювання у складі малих експертних груп.

Зазначено, що спектральний підхід є одним із найбільш теоретично обгрунтованих підходів до визначення узгодженості множини експертних парних порівнянь за підтримки прийняття рішень у слабкоструктурованих предметних областях. З метою підвищення достовірності визначення спектрального коефіцієнта узгодженості для матриць парних порівнянь запропоновано більш повне використання інформації, закладеної в матрицях, застосовуючи елементи комбінаторного підходу до формування складових спектрів. Застосування даного підходу дозволяє уникати зайвих звернень до експертів під час організації зворотного зв'язку для досягнення достатнього рівня узгодженості.

Запропоновано вдосконалення методу цільового динамічного оцінювання альтернатив, який застосовується для визначення рейтингів проектів на основі експертних баз знань у системах підтримки прийняття рішень. До найважливіших удосконалень методу слід віднести: визначення груп сумісності цілей за більш ефективним алгоритмом; визначення доцільного інтервалу планування для кожної сформованої бази знань разом із визначенням множини реперних точок часової шкали для подальшого обчислення рейтингів проектів для утворених часових проміжків; надання можливості динамічного оцінювання альтернатив стосовно будь-якої (не лише головної) цілі; врахування часткового виконання проектів; визначення інтегрального показника відносної ефективності проектів. Удосконалення методу слугують для підвищення його ефективності та функціональності і надають можливість ширше практично застосовувати метод у сучасних системах підтримки прийняття рішень.

Розроблено теоретичні та технологічні засади експертної підтримки прийняття рішень та створено відповідний інструментарій для застосування у слабкоструктурованих предметних областях (складних системах). Зазначено, що такі системи характеризуються недостатністю об'єктивної інформації для прийняття рішень, коли єдиним джерелом інформації є експерти - компетентні спеціалісти, наділені знаннями, досвідом, інтуїцією. На основі запропонованих моделей та методів розроблено інструментарій, який дозволяє підвищити достовірність рекомендацій для осіб, що приймають рішення, за рахунок покращання відповідності моделей предметних областей власним уявленням експертів, залучених до побудови цих моделей. Зазначено, що покращання відповідності забезпечується шляхом надання експертам можливості використовувати для кожного окремого парного порівняння шкалу, яка відповідає рівню їхньої інформованості (компетентності) у питанні, що розглядається. Розроблено методи одержання, обробки, узагальнення інформації у разі проведення таких експертиз та показник якості прийняття рішень, що грунтується на стійкості одержаних оцінок.

Наведено опис і результати експериментального дослідження методу визначення змістової подібності об'єктів баз знань систем підтримки прийняття рішень. Викладено сутність методу визначення змістової подібності та варіанти його можливого застосування в експертних системах підтримки прийняття рішень. У ході експериментального дослідження еталонні значення змістової подібності об'єктів визначено експертним шляхом, застосовано імітаційне моделювання ваг ключових слів, що представляють об'єкти, та забезпечено статистичну достовірність експерименту. Показано, що значення, обчислені за допомогою досліджуваного методу, близькі до еталонних. Підтверджено адекватність даного методу і, як наслідок, його практичну цінність.

Мета роботи - розробка маркетингової стратегії птахівничого підприємства на основі брендингу і ко-брендингу. У результаті проведених досліджень були обрані маркетингові стратегії подальшого розвитку ТОВ "Подільській бройлер" на регіональному ринку м'яса птиці. За партнера кооперації та інтеграційних зусиль була обрана компанія ПАТ "Миронівський хлібопродукт", якій запропонована стратегія інтегративного зростання - об'єднання зусиль з підприємством-конкурентом на регіональному ринку. Наукова новизна результатів досліджень полягає в створенні між ПАТ "Миронівський хлібопродукт" і ТОВ "Подільський бройлер" стратегічного маркетингового альянсу на ко-брендинговій основі, взаємовідносини в якому мають будуватися на клубних засадах. Практична значущість проведених досліджень полягає в тому, що за умови створення такого альянсу птахівниче підприємство повинно буде доповнити (або перепрофілювати) свій стратегічний набір ніш такою стратегією послідовника, як стратегія інтегрованого продукту: використання обома учасниками стратегічного альянсу конкурентних переваг обох брендів з метою досягнення синергетичного ефекту.